Кожна людина має потаємне бажання дізнатися про майбутнє що нас там попереду чекає. Тому не тільки в народі є побутове гадання, а ще й вигадали сучасні наукові прогнози, свого роду такожгадання. Власне, за описом відомого карпатознавця Юрія Чорі є декілька різновидів гадань :
• тлумачення тих чи інших характерних прикмет, властивих явищам природи флорі та фауні, домашнім речам, поведінці людини;
• тлумачення снів;
• гадання на святій книзі;
• гадання на картах , кавовій гущі , воскові або ж топленому олові ;
• читання долі по долоні , очах, обличчю;
• через спіритуальне спілкування із духами;
• через звернення до святої Покрови, Варвари , Меланки, Андрія , використовуючи одяг , взуття та різні предмети побутово- господарського вжитку.

Ось деякі приклади гадань. Заплющують очі і вказівним пальцем рук намагаються потрапити торцем палець об палець.

Потраплять- збудеться, не потраплять – не збудеться. Роблять це дотричі. Гадання було як повсякденним , так і обрядово- звичаєвим , тобто приуроченим до того чи іншого календарного дня або ж церковно- релігійногосвята, що передбачавне тільки церковну, але й світську обрядовість : Святвечір , Різдво , Щедрий вечір, Новий рік, Бабин вечір , Водощі, Юря , Цвітна неділя , Дідів вечір, Свята Тройця ( Клечальна неділя), Русаля ( Івандень), свято Андрія ,Варвари й інші.

Найпопулярніший для гадань день це звичайно 13 грудня день апостола Андрія Первозванного. Це єдиний у році день , коли прощали парубкам усі витівки. І хлопці цим користалися. У тих батьків, що мали відданиць і забороняли гуляти з ними, хлопці не раз знімали вночі на цей день ворота, брали віз, телігу, плуг, борону тощо і закидували на гребінь хатнього даху чи хліва. Коли ж не це – розбирали забор і встановлювали поперек вулиці. На багатьох селах увечері цього дня влаштовували так звану калиту, тобто пекли медяний коржик і розігрували : підвішували і підтрибували, щоб дістати і вкусити . Після калити, брали горнятко з медом, а на дно закидували перстень. Хлопець мав дістати той перстень губами , але так , щоб не вмочити носа. Вважали: якщо дістане і носа не вмочить – ожениться і буде щасливим.

Святий Андрій, за повір”ям, вважався захисником і провісником людської долі. Особливо кортіло погадати дівчатам. Як описує Юрій Чорі практикували як колективне, так і індивідуальне гадання: на штахетках, черевиках, подушці, ногавицях, черевиках, дровцятах, свяченій свічці, голці, псалтирі, картах тощо. Дівчата на Андрія йшли вранці на вулицю і кого першого зустріли з мужчин- як його звали, так потім будуть звати нареченог. Коли ж дівчина хотіла побачити образ свого нареченого.Коли ж дівчина хотіла побачити образ свого нареченого, їй радили взяти яблуко і їсти його, починаючи з Андрія і до Різдва , тобтокожного дня кусаючипо разу.

Крім гадання і ворожби , дівчата щиро молилися, вірячи: хто молиться святому Андрію, тому він допоможе знайти жениха й посвальбувати в м”ясниці. Було, що й ворожили – причаровували милих, Опівночі на Андрія, приміром, дівчина підходила до плити і, дуючи на тліючі полінця, замовляла: “ Диме-димочку, в Андрієву ночку в шпорі не чади- у комин іди , лети над порогом до милого мого, любість у груди йому надихни і серце до мене його приверни!” Застели му білий світ мною, вби не мав без мене спокою, вби мною одною лем жив і мене одну лем любив!”.
На Андрія не можна було нічого шити, бо цим самим, вважали, зашиваються курям узиці і кури не будуть нестися.

Ворожба

Зародилася ворожба в первісних культах анімізму, шаманізму, магії, тотемізму, фетишизму, коли люди усі явища пояснювали через наявність добрих і злих духів, а також віруванням у потойбічне життя померлих родичів, які все бачать звідти, підтримують зв”язки з живими нащадками і знають їх долю наперед. Радість, щастя – все це приписувалося діянню добрих духів, а горе, нещастя - діянню злих духів. Добрим духам завдячували, їх славили, підносили різні жертви дарунки, а злих – проклинали, боялися їх , вдаючись до всіляких замовленнь і ворожби, щоб запобігти лиху і обмежити їх вплив на щоденне життя.

Ворожба виконувалась тільки в строго визначений день і час, такими днями були, майже усі давньозичні і християнські свята: Святвечір, Меланка ( Щедрий вечір ), Бабин вечір, Водощі, Явдоха, Страсний (Живий) Четвер, перший день Великодня, Юря, Зелена неділя , Онуфрій, Русаля (Івандень), Маковія ( Перший Спас), Катерина , Введеніє, Андрія.

Всі види ворожби складали кілька тематичних груп:
Відгадувальна ворожба: дівчина на Русаля плела собі віночок, ішла до річки і пускала на воду. Якщо вінок поплив – ще довго дівувати, поплив і пристав до того берега, де дівчина стояла, тже віддається у своєму селі, а поплив і пристав до протилежного берега - віддається на чуже село, коли ж довго кружляє на одному місці - віддасться ще в цьому році, а потонув – залишиться старою дівою.

Ворожба-замовляння: до схід сонця у п”ятницю дівчина йшла в квітник і зривала три “божі ружі” з одного куща, з них робила навар, яким потім умивалася.

Оздоровчо-лікувальна ворожба: порізавши палець, радили взяти листя деревія, здавити його, щоб виділився сік, тим соком змочити рану або потерти листя і прикласти до рани.
Господарська ворожба: щоб польові посіви не клювали птахи, господині удосвіта йшли на цвинтар і брали з дев”яти гробів глину, потім ішли на засіяні угіддя. Там роздягалися до сорочки і посівали тією глиною, приговарюючи.

Протизлодушна ворожба: якщо на свиню напала яка-небудь хвороба, тобто чорт у свиню поселився, радили знайти гадюку і вбити її, голову відрубати, а інше тіло спалити. Потім той попіл змішати з сіллю, додати в помиї і згодувати свині.

Зловмисна ворожба: щоб у когось нічого не вродило на грядці брали яйце, трохи надколупали, вибрали з нього білок і жовток, тоді понесли в сад і закопували десь на грядці.

Чарувальна ворожба: її було чи не найбільше, оскільки не було такої дівчини, яка не мріяли б і не хотіла причарувати собі найкращого легіня. Не було і такої жінки, яка не хотіла, щоб її чоловік був вірний їй і віддано любив її. Практикували сотні прийомів : на Святвечір дівчина йшла до трьох потічків, набираючи води у три глечики, приносила додому і воду змішувала, приговорюючи. Потім ту воду святила у церкві і чекала нагоду, щоб дати хлопцеві випити з тієї води. Заміжні діяли дещо по-іншому : брали склянку вина і додавали туди три каплі крові з пальця чи з місячних і три краплини сечі та впросили чоловіка, щоб випив.

При ворожбі застосовували різні засоби магічного впливу :
Обкурювання: набирали грань, клали туди ладан або корінець чортополоху і тричі обходили людину або худобу. Якщо обкурювали худобу - висмикували з тварини три шерстини-волосини, зв”язували вузликом і теж клали на грань. Потім той жар із залишками ладану і попелу з волосин несли в тернисту межу, там висипали, заплющивши очі.

Гашення вугликів: брали непочату воду ( набрану до схід сонця), до неї додавали кілька крапель свяченої, відтак вигрібали з печі дев”ять вугликів і кидали в ту воду. Якщо вуглики відкипіли й потонули – значить хворого зурочили, якщо потонули, але при тому шиплять – хворий невдовзі помре, а якщо на плаву – хвороба прийшла наремно, несподівано. Опісля ворожіля давала випити потерпілому три ковтки з цієї води, причому з трьох різних боків миски . Далі мочила в воду свою два пальці і робила хворому хрест на чолі, на плечах, на череві, на ногах.
Обмивання: робили навар із трав –зілля, потім хворий ставав у діжку і ворожіля обмивала його, ллючи зверху горнятком на голову.

Зливання переляку: брали миску з холодною водою, окремо топили віск, а потім лівою рукою через вушко ключа лили у миску з водою. Коли злиток затвердів, ворожка вибирала його з води і тлумачила по ньому, тобто по накопиченню різних ліній – контурів відгадувала , від чого страх.

Підмішуванн чар-зілля до їжі та випивки: засушували різне зілля, жабки , гадюки, ящірки, рибки, розтирали на порошок, а вже порошок давали з чимось випити чи з”їсти хлопцеві. Приміром , дівчина зловила рибку, клала собі в пазуху біля серця, носила три дні, потім досушувала, терла на порошок і давала хлопцеві випити або зїсти.

Скручування предметів одежі: ворожіля брала щось із речей хлопця і дівчини , згортала в клунок і перев”язувала червоною стрічкою, відтак протикала голками і клала на щіть, придавлюючи зверху каменем.

Власне, не рекомендується ворожити тим людям які не впевнені у своїй психологічні силі, аби потім не нарікати на жахливі наслідки даної дії. Насьогодні зявилося в засобах масової інформації чимало різноманітних ворожбитів та чаклунів які пропонують свої послуги – безкоштовно. Але як тільки ви приходите на такий сеанс вам пропонують придбати необхідні речі, для позитивного результату. Власне таке шарлатанство не має нічого спільного з народною ворожбою, це всього на всього сучасний вид бізнесу. Шкода що в більшості випадків сюди приписують християнські цінності і повязують свою силу з “Божим даром”. І ще цікаво мені як соціологу відмітити, що чим суспільство цивілізованіше і чим воно інтелектуальніше, тим більше воно віритиь у всілякі нісенітниці, зокрема у сучасних ньюнострадамусів. Очевидно це один з обовязкових елементів цивілізаційного процесу.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.