Гіацинт » УКРАИНСКИЙ ЖЕНСКИЙ ПОРТАЛ

Українська назва Гіацинт
Латинська назва Hyacinthus L.
Родина Лілійні - Liliaceae
Батьківщина Середземномор'я, Мала Азія
Легкість вирощування Для тих, хто має деякий досвід
Період декоративності Залежно від виду

Цибулини гіацинтів багаторічні, ширококонічні, вузькоконічні або яйцеподібні, в діаметрі до 8 см. Складаються з 15-20 соковитих незамкнутих лусочок (видозмінених листів), які щільно прилягають одна до одної. Під час вегетації у них накопичуються запаси поживних речовини. Лусочки прикріплені до конусоподібного денця - укороченого стебла. У пазухах лусочок закладаються цибулини-дітки. На верхівці денця щорічно формуються листки, суцвіття та нова брунька поновлення, у нижній частині закладаються корені. Зовні цибулини вкриті сухими, тонкими покривними лусочками, які і є засохлими зовнішніми лусочками. Вони мають різне забарвлення, яке щорічно змінюється. Цибулини сортів із синіми, блакитними, фіолетовими квітками зазвичай мають фіолетові, з жовтими - сірувато-кремові, а з рожевими - бузкові покривні лусочки.

Листків 4-8, вони прикореневі, лінійні або лінійно-ланцетні, жолобчасті, гладенькі, м'ясисті, яскраво-зелені, блискучі або матові, завдовжки 15- 20 см і завширшки 1 - 1,5см.

Квітконос прямий, циліндричний, соковитий, безлистий, заввишки 20-30 см. Суцвіття - густа або розпушена китиця, складається з 10-30 ароматних воскоподібних квіток різного забарвлення на коротких квітконіжках. Оцвітина дзвоникоподібна, або дзвонико-лійкоподібна, із трубкою і відігнутими частками, долями, які, майже рівні з трубкою. Є форми з махровими квітками. Тичинок 6. Вони прикріплені до середини трубки і розташовані в один ряд. Пиляки жовті, зав'язь тригнізда. Плід - тригнізда м'ясиста, округла коробочка, насіння чорнувато-буре, з округлим білим м'ясистим придатком.

Квітують у квітні - на початку травня за температури повітря близько 10 ?С (цвітіння триває 20-25 днів, а в теплішу погоду скорочується до 10- 14 днів.

Класифікація гіацинтів об'єднує дві основні групи - сорти з простими та з махровими квітками.

За забарвленням квіток виділяють шість груп гіацинтів - білі, рожеві, червоні, сині, бузкові та фіолетові, жовті і жовтогарячі.

За термінами квітування їх поділяють на ранні, середні та пізні. Однак ці розходження незначні - період між термінами квітування надраннього і найпізнішого сорту становить у середньому 10 днів.

Кращі сорти гіацинтів, рекомендовані для масового розмноження в УкраїніНазва сорту Висота рослин см Забарвлення квітки Початок і тривалість цвітіння Розміри квітки, см
Бісмарк 18 Світло-фіолетове 28.IV-5.V (11-14 днів) 2,5
Доктор Лібер 24 Світло-фіолетове 2-11 .V (10-14 днів) 3-4
Індіго Кінг 23 Темно-фіолетове 24.ІV-5.V ( 10-13 днів) 3
Інносанс 25 Біле 23.VI-8.V (11-15 днів) 3
Іеллоу Хаммер 26 Світло-жовте 24.VІ-8.V (11-15 днів) 3,2
Куін оф Пінкс 27 Малиново-рожеве 23.VІ-6.V ( 10-13 днів) 3,5-4
Мадам Софі 19 Біле 23.ІV-4.V ( 9-13 днів) 4,5
Марі 26 Синьо-фіолетове 25. IV-З.V (9-12 днів) 2,5-3
Міозотис 25 Світло-блакитне з бузковим відтінком 24. IV-7.V (10-14 днів) 3,2
Перл Брильянт 18 Фарфорово-блакитне 20.IV-5.V (13-16 днів) 4
Пінк Перл 19 Малиново-рожеве 21.IV-З.V (9-12 днів) 3,5-4
Сіті оф Гарлем 21 Світло-жовте 1-7.V (7-10 днів) 2,5-3
Ян Босе 22 Темно-червоно-малинове 22.IV-6.V (12-16 днів) 3
Анна Марія 23 Світло-рожеве 28.IV- 10.V (12-16 днів) 3,5
Принцеса Маргарита 25 Рожеве 25.ІV-8.V (11-15 днів) 3,5
Циклоп 22 Карміново-червоне 25.ІV-8.V (12-16 днів) 3
Едельвейс 20-22 Біле 26.IV-9.V (12-15 днів) 3,4

Гіацинтам треба надати найсвітліше місце(10-16°С). Поливати помірно, злегка підсушуючи між поливами. Один раз в два тижні давайти комплексне добриво для кімнатних квітів. Коли наземна частина зів'яне повністю, припинити полив і залишити цибулину в субстраті на літнє зберігання.

Після очищення цибулини заносять у добре провітрюване, сухе, затінене приміщення. Перед їх закладанням сховище і тару ретельно дезінфікують і просушують.

Розкладають цибулини невеликим шаром у дерев'яні шухляди, поміщають у марлеві або капронові мішечки, нещільно загортають у папір, щоб був доступ для повітря.

Під час зберігання всередині цибулини відбуваються найважливіші органоутворюючі процеси (формування листків, суцвіття, кореневої системи, нової бруньки), тому в цей період необхідно забезпечити оптимальний температурний режим. Упродовж перших десяти днів у сховищі необхідно підтримувати температуру 30°С. Потім, до середини вересня - 23-25°С, а надалі, до висаджування в ґрунт, - за температури близько 17°С. При порушенні температурного режиму процес формування суцвіття порушується, у результаті чого навесні наступного року з'являються слабкі квітконоси з окремими часто недорозвинутими квітками.

Вологість повітря у сховищі не повинна перевищувати 70% (за підвищеної вологості швидко розвиваються грибні захворювання).

Під час зберігання цибулини регулярно оглядають, хворі вибраковують. Якщо з'являються плями цвілі, цибулини просушують, а якщо розвиваються шкідники - обробляють отрутохімікатами.

Основний спосіб розмноження гіацинтів - вегетативний, тобто цибулинами-дітками, які утворяться в основі материнської цибулини. Діток, зазвичай, буває небагато (залежно від сорту - 2-3 шт. на одну материнську цибулину). Іноді цибулини-дітки формуються під час зберігання цибулин навколо денця старої цибулини. Перед садінням дітки обережно відокремлюють від денця і після підсушування висаджують на спеціально підготовлені горщики з легким поживним ґрунтом на глибину близько 10 см. Пересаджують їх через два роки. Велика цибулина з дітками утвориться, звичайно, через 4-6 років.

Аби одержати більше діток, на материнській цибулині роблять надрізи або зовсім вирізують у неї денце (це дає можливість одержати від однієї материнської цибулини від 10 до 50 цибулинок-діток).

Для препарування після викопування і просушування відбирають великі, здорові цибулини, очищають їх від старих коренів і лусочок, дезінфікують в темно-рожевому розчині перманганату калію протягом 20 хв., потім знову просушують. На денці гострим ножем роблять 2-4 хрестоподібних надрізів або конусоподібно вирізують денце з центральною точкою росту. Зрізи обробляють товченим деревним вугіллям. Препаровані цибулини помішують у добре вентильоване затемнене приміщення при температурі 25?С, вологості повітря 70-80% і витримують протягом тижня. За цей час надрізи підсихають і покриваються корковим шаром. Цибулини найкраще класти на дротяну сітку або в шухляди із сітчастим дном, щоб забезпечити вільний доступ повітря до зрізів. Надалі вологість повітря у приміщенні підвищують до 90%, а температуру - до 30°С. У пазухах запасаючих лусочок надрізаних цибулин пробуджуються бруньки дочірніх цибулин (дітки). Перед висадженням препарованих цибулин у сховищі на кілька днів знижують температуру до 15?С. У ґрунт цибулини висаджують у жовтні. Під час садіння дітки не відокремлюють від материнської цибулини. Висаджені цибулини залишають у ґрунті на два роки. На друге літо їх викопують, відокремлюють одна від одної і восени висаджують знову, але вже на відстані 15 см одна від одної. Після цього їх знову можна не пересаджувати аж до цвітіння, яке настане ще через два роки, а іноді й пізніше.

Гіацинти також можна розмножувати цибулинними лусочками. Для цього використовують найсоковитіші молоді лусочки, які обережно зрізують біля основи і розрізують уздовж. Місця зрізу дезінфікують, злегка підсушують і висаджують у ящики з піском (для підтримки високої вологості ящики накривають склом, регулярно провітрюючи). Через 3-4 місяці на місцях зрізу з калюсу починають формуватися цибулинки-дітки, по 2-5 шт. на кожній.

Зрідка застосовують такі методи розмноження, як живцювання листків і квіткових стрілок. їх висаджують так само, як цибулинні лусочки.

При насіннєвому розмноженні гіацинтів ознаки сорту звичайно не передаються, до того ж рослини, вирощені з насіння, починають квітувати тільки на 5- 6-й рік. Тому насіннєве розмноження застосовують, в основному під час виведення нових сортів.

При цьому свіже насіння висівають восени, у вересні, у шухляди із сумішшю листяної, дернової землі та піску. Присипають його шаром землі завтовшки 2 см. Сіянці, які з'являться навесні, регулярно поливають, землю навколо них розпушують. Цибулинки викопують із землі і пересаджують тільки на третій рік.

Рослина не переносить застій води.

Застосовують для озеленення малогабаритних приміщень.
www.botanicka.narod.ru